Яка відповідь є правильною?

• Блокадою синтезу простагландину Е2 і простациклінів.
• Погіршенням ниркового кровотоку, нирковою ішемією.
• Зниженням клубочкової фільтрації та діурезу.
• Прямим ураженням паренхіми нирок.

На протязі останніх десятиліть медична наука виявила, що найпоширенішими лікарськими засобами, які можуть викликати нефротоксичні ускладнення, є непрямі антиензимні засоби – нейроселективні натирально-синтезуючі препарати (НПЗП). Вони широко використовуються для лікування різних захворювань, таких як ревматоїдний артрит, остеоартроз, подагра та інші, оскільки допомагають усунути біль та запалення.

Механізм нефротоксичної дії НПЗП пов’язаний з кількома факторами, на першому місці серед яких – блокада синтезу простагландину Е2 і простациклінів. Ці речовини є важливими медіаторами запалення та регулюють нирковий кровотік, клубочкову фільтрацію та діурез.

Блокада синтезу простагландину Е2 і простациклінів призводить до погіршення ниркового кровотоку та ниркової ішемії. Зменшення кровопостачання нирок порушує нормальну роботу цього важливого фільтраційного органу, що може призвести до розвитку нефропатій та ниркової недостатності.

Крім того, НПЗП спричиняють зниження клубочкової фільтрації та діурезу, що є ще одним шляхом, по якому ці ліки можуть викликати нефротоксичні ускладнення. Цей процес може призвести до затримки рідини та токсинів у організмі, що загрожує ниркам та загальному стану здоров’я пацієнта.

Однак, найбільш правильним варіантом відповіді на запитання про механізм нефротоксичної дії НПЗП є блокада синтезу простагландину Е2 і простациклінів. Цей процес відіграє ключову роль у розвитку ниркових ускладнень при застосування цих лікарських засобів.