Повний «Нуль»
Якщо сучасне суспільство називає когось із нас нулем, то цей хтось, швидше за все лише «існуюче» істота, а от інопланетне істота, зване так само — «нулем», порожнім місцем вважати не варто.
Всім ботанікам, Гітлера, терористам, покидькам і іншим людиноненависників, розробники дарують шанс помсти за приниження, побиття і просто присутність. Мстити будемо в шкурі «нуля».
http://www.sitestyler.net — последние новости про графику и вычислительную технику.
Няшка, няшная
Виявляється, уряд вже давно приховує від народу існування інопланетного розуму. Вчені активно досліджують свої знахідки в секретній лабораторії, що знаходиться під водою. Саме в цю лабораторію доставляю «нуля», самого милого інопланетянина за всю історію людства (по мені так це милий, бігаючий огірок в панчосі, з двома вусиками і милими оченятами).
На першій стадії вивчення «нулю» доводиться терпіти над собою фізичне насильство на якомусь жахливому хірургічному столі. Ми ж спостерігаємо за всім цим знущанням з очей самого інопланетянина. Тепер після всіх насильницьких дій прибульця змушують виконувати не складні головоломки, дратівливі не тільки «нуля», але гравця керуючого ім. Невже, якщо інопланетне істота змогло добратися до Землі, то воно не зможе вирішити ребус, вирішуване мавпою?
Пара логічних головоломок і ми добираємося до кімнати, в якій знаходиться наша супер сила, укладена в символ схожий на нуль. Повісивши цей нуль собі на пузо, наш інопланетянин отримує здатність переміщуватися, але, на жаль, на дуже малі відстані, та й у грі цього достатньо.
Крім всіх цих випробувань і повернення своєї сили «нуль» знайомиться з незрозумілим нам бульбашкою розумної енергії. Цей-то пляшечку і стане нашим другом і помічником на шляху до свободи. Тепер наша мета — вибратися з лабораторії!
Як я вже говорив, шлях до звільнення починається з отримання здатності переміщуватися. Тепер у нас на шляху вчені, різні солдати, гармати, стіни і вода. Несподівано звичайно, але рідина дає життя на землі, перетворює нашого героя в обм’якнув сардельку і позбавляє його всіх здібностей. По калюжах він бродить як пригноблена какашка.
Парочка телепортацій на пробу і ми з легкістю подолаємо стіни лабораторії, телепортіруемся по бочках і проникаємо крізь зачинені двері. На жаль не всі стіни нам підкоряються. Стіна товщі, ніж відстань, на яке може відбуватися телепортація, вже не подолати.
Ще парочка телепортацій і виявляється, «нуль» може вселятися в тіла людей, згодом розриваючи їх на людський фарш. Руки і ноги розлітаються по всіх кутках кімнат лабораторії, кров забризкує підлогу, стіни, ну і звичайно ж «нуля». Велика насолода рвати зсередини нещадних вчених і грізних солдатів, але провівши цю операцію, раз 60 вона починає набридати, адже всі вбивства досить одноманітні. Рятує тільки здатність, отримана від злиття з згустком енергії, ну і, звичайно ж, фантазія. Тепер ми можемо створювати свою копію і керуючи їй, змушувати гармати і солдатів стріляти один в одного. Ну а далі все ж має працювати ваша уява і логіка, хоча і їх на довго не вистачить.
У міру проходження рівнів (поверхів) з’являються все нові солдати, з різними пристроями, здатними нейтралізувати «нуля». Головна зброя проти нас — вода, так що її в будь-якому випадку варто боятися, будь-то водяний щит або водяна стіна. Говорячи про вогнепальну зброю солдатів і влучність охоронних гармат, то «нулю» вистачить одного патрона для загибелі. Поступово шляхи вирішення проблем ускладнюються. Але й наш герой не стоїть на місці, у нього в козирі є парочка апгрейдів, одержуваних за зібрані личинки. Апгрейдів не багато, але вони багато чого вирішують. «Нуль» починає безшумно підбиратися до ворогів, бачить личинки знаходяться на поверхах, сильніше розриває бочки або починає рухатися швидше.
Величезним мінусом гри є її одноманітність. Кімнати лабораторії не мають особливих відмінностей і з часом, змушують нудьгувати, приїдається одноманітність вбивства чоловічків і рішення головоломок, в основному це рішення простих завдань і знищення центрального харчування для відкриття дверей на наступний рівень. Тут же впадає в очі незручне управління, перероблене з консолі на ПК. Але слава богам до нього звикаєш буквально хвилин за 10 і тепер все чудово і легко.
Разом
Підводячи підсумок можна сказати, що Warp це в будь-якому випадку одноразова гра, та й мало у кого вистачає сил пройти її повністю. І в той же час в гру не можна, а потрібно пограти. Приємні декорації, хороша озвучка, не хитромудрий сюжетик і не складні головоломки займуть у вас максимум день — два, ну і, звичайно ж, залишать за собою щось приємне і добре.