Чому Україна протестує?

У 2013 році в Україні спалахнули масові протести, відомі як Євромайдан, які тривали з листопада 2013 року до лютого 2014 року. Ці протести були викликані عددا من الأسباب، منها قرار الحكومة التخلي عن اتفاقية شراكة مع الاتحاد الأوروبي، والفساد المتفشي، وانتهاكات حقوق الإنسان.

Відмова від Угоди про асоціацію з ЄС

في أواخر عام 2013، أعلنت الحكومة الأوكرانية قرارها بتعليق مفاوضات اتفاقية شراكة مع الاتحاد الأوروبي والتحول نحو روسيا. وأثار هذا القرار غضبًا واسع النطاق بين الأوكرانيين الذين رأوا فيه خيانة لتطلعاتهم الأوروبية.

الفساد

كان الفساد المستشري أحد الأسباب الرئيسية لاندلاع الاحتجاجات في أوكرانيا. وكان الرئيس آنذاك فيكتور يانوكوفيتش وعائلته متورطين في عدد من فضائح الفساد. وقد أثار هذا غضب الأوكرانيين الذين شعروا بأنهم محرومون من ثروة بلادهم.

انتهاكات حقوق الإنسان

كما انتُهكت حقوق الإنسان في كثير من الأحيان في أوكرانيا. كان المواطنون خائفين من التعبير عن آرائهم خوفًا من الانتقام. كما تعرض الصحفيون ونشطاء المعارضة للترهيب والمضايقة.

تصعيد الاحتجاجات

في 21 نوفمبر 2013، تجمع آلاف الأوكرانيين في ساحة الاستقلال في كييف للاحتجاج على قرار الحكومة التخلي عن اتفاقية الشراكة مع الاتحاد الأوروبي. وتصاعدت الاحتجاجات بسرعة وأصبحت أكثر عنفًا. وفي 30 نوفمبر، اقتحمت قوات الأمن المظاهرات، ما أسفر عن إصابة المئات.

وعلى مدار الأشهر التالية، استمرت المظاهرات في كييف ومدن أوكرانية أخرى. وواجه المتظاهرون معاملة وحشية من قوات الأمن التي استخدمت الغاز المسيل للدموع والرصاص المطاطي وحتى الرصاص الحي لتفريق الجموع.

الثورة الأوكرانية

بلغت الاحتجاجات ذروتها في فبراير 2014 عندما اقتحم متظاهرون مقر الحكومة في كييف وأجبروا يانوكوفيتش على الفرار من البلاد. وفي 22 فبراير، صوت البرلمان الأوكراني على عزل يانوكوفيتش وتشكيل حكومة انتقالية.

وعُرفت هذه الأحداث باسم الثورة الأوكرانية وأدت إلى تغيير كبير في الوضع السياسي في أوكرانيا. شكلت الاحتجاجات نقطة تحول في تاريخ البلاد، حيث أظهرت قوة الشعب ومدى رغبته في التغيير.

التداعيات

كان لاحتجاجات الميدان الأوروبي تأثير كبير على السياسة الأوكرانية والعلاقات الدولية. أدت الثورة الأوكرانية إلى انتخاب حكومة جديدة ملتزمة بالتحول الأوروبي ومكافحة الفساد. كما أدت الاحتجاجات إلى تدهور العلاقات بين أوكرانيا وروسيا، مما أدى في النهاية إلى ضم شبه جزيرة القرم واندلاع الحرب في شرق أوكرانيا.

ولا تزال احتجاجات الميدان الأوروبي تمثل لحظة مهمة في تاريخ أوكرانيا. وقد أظهرت قوة الشعب ومدى رغبته في التغيير. كما أدت الاحتجاجات إلى إعادة رسم الخريطة السياسية لأوكرانيا وأعطت أملاً جديدًا بمستقبل أكثر ديمقراطية وازدهارًا.

Запитання 1: Чому в Україні відбуваються протести?

Відповідь: Протести в Україні виникли через низку факторів, зокрема:

• Політична корупція та непотизм
• Економічна нерівність і бідність
• Авторитарне правління та порушення прав людини
• Вплив росії та спроби анексії українських територій
• Невдоволення західним курсом країни

Запитання 2: Які основні вимоги протестуючих?

Відповідь: Основні вимоги протестуючих включають:

• Відставка президента Януковича та уряду
• Проведення вільних і чесних виборів
• Розслідування корупційних схем і покарання винних
• Припинення російської агресії та відновлення територіальної цілісності України
• Покращення економічної ситуації та соціального захисту громадян

Запитання 3: Як розгорталися протести?

Відповідь: Протести почалися в листопаді 2013 року після відмови влади підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Протестувальники вийшли на вулиці Києва та інших великих міст, вимагаючи відміни цього рішення. Протести переросли в масові демонстрації і зіткнення з правоохоронцями. У лютому 2014 року протести досягли кульмінації в результаті насильства на Майдані Незалежності в Києві, яке призвело до десятків загиблих.

Запитання 4: Якими були наслідки протестів?

Відповідь: Протести призвели до наступних наслідків:

• Відставка президента Януковича та його уряду
• Проведення позачергових президентських і парламентських виборів
• Початок російсько-української війни на Донбасі
• Укріплення зв'язків України з Заходом
• Підвищення рівня політичної свідомості та активності громадян

Запитання 5: Чи тривають протести в Україні?

Відповідь: Великомасштабні протести, подібні до тих, що мали місце під час Революції гідності, припинилися. Однак менші протести та демонстрації все ще відбуваються з різних причин, таких як корупція, соціальна несправедливість та політичні репресії.