1. Гротеск у творі Джонатана Свіфта

У романі “Мандри Гуллівера” автор використовує гротеск для створення комічних ситуацій. Герой опиняється в неймовірних пригодах та зустрічає дивних істот, що робить читача сміятися.

1.1 Іронія та сатира

Свіфт використовує іронію та сатиру для підкреслення абсурдності суспільства свого часу. Це робить твір веселим та цікавим для читача.

1.1.1 Преуваження чоловіків-пігмеїв

Сцена, де Гуллівер змушений допомагати чоловікам-пігмеям в боротьбі, є класичним прикладом гротескної комедії у романі.

2. Порівняння з реальністю

Свіфт використовує метафори та порівняння з реальним життям, щоб підкреслити абсурдність ситуацій, в які потрапляє Гуллівер. Це робить читача посміхатися над несподіваними обставинами.

2.1 Іронічні персонажі

Пригоди Гуллівера з іронічними персонажами, такими як класифікатори в Лагаді, роблять твір дуже комічним.

3. Використання культурних стереотипів

Свіфт використовує культурні стереотипи для створення гумору в романі. Він перетворює та перекручує стандартні уявлення для створення комічних сцен.

3.1 Зіткнення культур

Сцени зіткнення культур, наприклад, Гуллівер у країні величезних, розкривають комічний потенціал роману.

4. Гумор як засіб розвитку сюжету

Гумор у романі не лише для розважання читачів, він також використовується для розвитку сюжету та підкріплення теми твору.

4.1 Образ Гуллівера

Поведінка та реакції Гуллівера на незвичайні ситуації допомагають читачеві краще зрозуміти сюжет роману.

5. Висновок

Засоби комічного, використані Свіфтом у романі “Мандри Гуллівера”, роблять твір веселим, цікавим та актуальним і досі для сучасного читача.

По закінченні читання цієї статті ви, можливо, зацікавитеся такими питаннями:

1. Які інші твори використовують гротеск для створення комічних сцен?
2. Чому гумор є важливим елементом в художній літературі?
3. Які інші прийоми гумору можна знайти у творах Джонатана Свіфта?
4. Як впливає використання комічного на розуміння сюжету роману?
5. Які аспекти гротескної комедії особливо актуальні в сучасному світі?

Засоби комічного в романі мандри Гуллівера

«Мандри Гуллівера» – це знаменитий роман англійського письменника Джонатана Свіфта, що був опублікований у 1726 році. Ця книга розповідає про пригоди лемєльського Гуллівера, який подорожує по різних країнах і планетах, де зустрічає незвичайних істот і переживає надзвичайні події. Одним із основних елементів цього роману є комічний підтекст, який автор використовує для підсилення сатиричних та філософських моментів.

Одним з головних засобів комічного в романі «Мандри Гуллівера» є парадокси. Свіфт уміло використовує протиріччя та непорозуміння між різними культурами для створення гумористичних ситуацій. Наприклад, у країні Ліліпуті Гуллівер виявляється величезним для місцевих мешканців, а в країні Бробдіннаг малий і беззахисний перед гігантами. Ці різноманітні порівняння створюють комічний ефект і допомагають авторові розкрити свою сатиричну мету.

Ще одним засобом комічного в романі є іронія. Свіфт використовує цей прийом, щоб підкреслити глузування над суспільством свого часу та висміювання недоліків людської природи. Наприклад, у країні Гуллівера Хуїньям, вчений стрічминд вивчає філософію голови та хвоста, що є явною пародією на навчання в університетах Європи. Це створює гострий комічний контраст і допомагає показати глибину авторського глуму.

Також у романі «Мандри Гуллівера» широко використовується сатира. Свіфт висміює політичні, релігійні та соціальні установи свого часу, а також людські недоліки та абсурдні поняття. Наприклад, в країні Владівостока населення поділене на дві фракції, які сваряться між собою через правильне розламування яйця. Ця гумористична епізод демонструє абсурдність конфліктів і неспроможність раціонально мислити.

Загалом, засоби комічного в романі «Мандри Гуллівера» вдало поєднуються між собою для створення глибокої та пізнавальної сатиричної творчості. Свіфт вчинив видатний внесок у світову літературу, показавши читачам не лише кумедні та непередбачувані пригоди свого героя, а й глибокі філософські та моральні роздуми про сутність людської природи.