Україна не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС), який був прийнятий у липні 1998 року, оскільки вона має ряд застережень щодо його юрисдикції та функціонування.

Колізія юрисдикції

Україна вже має національну систему кримінального правосуддя, і уряд вважає, що ратифікація Римського статуту призведе до колізії юрисдикції між національними судами та МКС. Статус передбачає, що МКС має юрисдикцію розглядати злочини, які потрапляють під його юрисдикцію, навіть якщо вони були вчинені громадянином держави, яка не ратифікувала Статут. Україна побоюється, що це може підірвати її суверенітет та національні інтереси.

Критика МКС

Україна також критикувала діяльність МКС, стверджуючи, що він не є по-справжньому незалежним і переважно розслідує злочини в країнах-членах Глобального Півдня. Україна побоюється, що ратифікація Статуту зробить її більш вразливою для необ’єктивного переслідування з боку МКС.

Спроби внесення змін до Статуту

Україна неодноразово намагалася внести поправки до Римського статуту, які б обмежили юрисдикцію МКС і забезпечили, щоб він не міг розглядати справи, що стосуються громадян держав, які не ратифікували Статут. Однак ці спроби не увінчалися успіхом.

Вплив на війну на сході України

Війна на сході України в 2014 році ще більше ускладнила ситуацію. Україна стверджує, що росія несе відповідальність за злочини проти людяності та військові злочини в регіоні, і побоюється, що ратифікація Римського статуту дозволить МКС розслідувати ці злочини, потенційно залучаючи українських офіційних осіб до відповідальності.

Інші застереження

Крім вищезазначених застережень, Україна також має інші причини не ратифікувати Римський статут. Це включає побоювання щодо фінансових витрат на участь в МКС, а також занепокоєння з приводу положень Статуту про імунітет для глав держав і офіційних осіб.

Можливе майбутнє

Залишається незрозумілим, коли Україна ратифікує Римський статут. Уряд висловив готовність розглянути питання у майбутньому, але лише за умови внесення змін до положень Статуту. Однак, з огляду на поточну політичну ситуацію, малоймовірно, що такі поправки будуть внесені в найближчому майбутньому.

Висновок

Україна не ратифікувала Римський статут через ряд застережень щодо його юрисдикції, функціонування та потенційного впливу на війну на сході України. Уряд вважає, що такі зміни необхідні для захисту суверенітету та національних інтересів України.

Запитання 1: Чому Україна досі не ратифікувала Римський статут?

Відповідь: Україна підписала Римський статут 16 січня 2000 року, але так його і не ратифікувала. Основними причинами цього стали:

• Побоювання щодо можливої втрати суверенітету: Римський статут передбачає, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) має юрисдикцію над злочинами, скоєними громадянами держав-учасниць або на їхній території. Деякі в Україні вважають, що ратифікація статуту може підірвати суверенітет країни, оскільки іноземний суд отримає право розслідувати та судити українських громадян.
• Внутрішньополітичні суперечки: Ратифікація Римського статуту є спірним питанням в українській політиці. Деякі політичні сили підтримують його, тоді як інші виступають проти. Ці розбіжності ускладнюють досягнення парламентського консенсусу щодо ратифікації.
• Побоювання щодо політичного переслідування: Україна побоюється, що МКС може використовуватися сильними державами для переслідування її громадян. Вони вказують на те, що США та Ізраїль не ратифікували Римський статут, і побоюються, що їхні громадяни можуть стати мішенню для політично мотивованих розслідувань.
• Прагнення досягти миру на Донбасі: Україна сподівається, що ратифікація Римського статуту може ускладнити мирний процес на Донбасі. Вони стурбовані тим, що МКС може розслідувати дії українських військових, що може перешкодити примиренню та діалогу зі збройними формуваннями на сході.
• Переконання у здатності національної судової системи: Україна стверджує, що її національна судова система здатна розслідувати та судити за скоєні злочини. Вони вважають, що ратифікація Римського статуту є непотрібною і може підірвати довіру до українських судів.

Запитання 2: Які політичні наслідки нератифікації Римського статуту для України?

Відповідь: Нератифікація Римського статуту має кілька політичних наслідків для України:

• Міжнародна критика: Міжнародне співтовариство, в тому числі Європейський Союз та правозахисні організації, критикувало Україну за нератифікацію Римського статуту. Вони вважають, що це послаблює прихильність України до міжнародного правосуддя.
• Вплив на європейську інтеграцію: Європейський Союз неодноразово закликав Україну ратифікувати Римський статут як умову подальшої європейської інтеграції. Нератифікація може перешкоджати прагненню України до членства в ЄС.
• Перешкоди мирному процесу: Деякі експерти вважають, що нератифікація Римського статуту може ускладнити мирний процес на Донбасі. МКС може виконувати важливу роль у забезпеченні відповідальності за злочини, скоєні під час конфлікту, і його юрисдикція може допомогти сприяти справедливості та примиренню.
• Посилення внутрішніх суперечок: Нератифікація Римського статуту є джерелом постійних суперечок в українському суспільстві. Це може загострювати політичну поляризацію та підривати довіру до державних інститутів.

Запитання 3: Чи існують альтернативні варіанти для України, які дозволили б їй виконувати свої міжнародні зобов'язання з боротьби зі злочинами, скоєними під час конфлікту?

Відповідь: Так, існують альтернативні варіанти для України, які дозволили б їй виконувати свої міжнародні зобов'язання з боротьби зі злочинами, скоєними під час конфлікту:

• Національні суди: Україна може створити спеціальний трибунал або використовувати свої звичайні суди для розслідування та суду над особами, підозрюваними у скоєнні злочинів під час конфлікту. Це дало б Україні контроль над розслідуванням і судовим процесом і дозволило їй уникнути юрисдикції МКС.
• Гібридні суди: Україна може створити гібридний суд, який складався б і з українських, і з міжнародних суддів. Такий суд дозволив би Україні зберігати контроль над процесом, отримуючи одночасно експертні знання та підтримку міжнародної спільноти.
• Міжнародні суди та трибунали ad hoc: Україна могла б звернутися до інших міжнародних судів або трибуналів, таких як Європейський суд з прав людини або Спеціальний трибунал для Лівану, щоб розслідувати та судити за злочини, скоєні під час конфлікту. Ці варіанти надали б Україні зовнішню експертизу та легітимність, але також могли б обмежити її контроль над процесом.

Запитання 4: Чи вплине вступ України до Європейського Союзу на її рішення щодо ратифікації Римського статуту?

Відповідь: Так, вступ України до Європейського Союзу може вплинути на її рішення щодо ратифікації Римського статуту:

• Політичний тиск: ЄС неодноразово наполягав на тому, щоб Україна ратифікувала Римський статут як умову подальшої європейської інтеграції. Цей політичний тиск може посилитися, якщо Україна стане членом ЄС, і може змусити Україну переглянути свою позицію щодо статуту.
• Гармонізація законодавства: Як член ЄС, Україна буде зобов'язана гармонізувати своє законодавство зі стандартами ЄС, включаючи Римський статут. Цей процес може полегшити ратифікацію статуту і зробити його більш прийнятним pentru Українське суспільство.
• Посилена співпраця: Членство в ЄС посилило б співпрацю України з МКС. Україна отримає доступ до ресурсів і експертизи МКС і матиме більше можливостей для участі в його роботі. Ця посилена співпраця може зробити ратифікацію більш привабливою pour України.

Запитання 5: Які перспективи ратифікації Римського статуту Україною в найближчому майбутньому?

Відповідь: Перспективи ратифікації Римського статуту Україною в найближчому майбутньому є невизначеними:

• Внутрішньополітична ситуація: Внутрішньополітична ситуація в Україні буде відігравати ключову роль у визначенні того, чи ратифікує вона Римський статут у найближчому майбутньому. Якщо парламент України буде більш прихильний до ратифікації, то це може статися в найближчі роки. Однак, якщо розбіжності та опозиція всередині парламенту триватимуть, то перспективи ратифікації можуть бути відкладені.
• Міжнародний тиск: Міжнародне співтовариство може продовжувати чинити тиск на Україну, щоб вона ратифікувала Римський статут. Якщо цей тиск посилиться, то це може змусити Україну переглянути свою позицію щодо статуту.
• Вплив війни на Донбасі: Продовження війни на Донбасі може ускладнити для України ратифікацію Римського статуту. Деякі в Україні побоюються, що ратифікація може завадити мирному процесу або утруднити реалізацію відповідальності за злочини, скоєні під час конфлікту.