Орфограма та її приклади

Орфограма — це одиниця орфографії, яка відповідає певному правилу написання. Іншими словами, орфограма — це складова частина слова, для якої встановлено нормативне написання, яке відрізняється від її вимови. Написання орфограми регулюється відповідними правилами орфографії. Прикладами орфограм можуть бути голосний у ненаголошених складах, подвоєння приголосних, правопис префіксів і суфіксів.

Голосна в ненаголошених складах

Орфограмою може бути голосна в ненаголошеному складі, яка відрізняється від вимовляємої. Наприклад:

* легенда (вимовляється [легенда])
* мороз (вимовляється [морос])
* туман (вимовляється [туман])

У цих словах голосна “е” в ненаголошеному складі пишеться за правилом “Е в ненаголошеному складі, що в однині випадає”.

Подвоєння приголосних

Іншим прикладом орфограми є подвоєння приголосних. Воно відбувається за певних умов, наприклад, при збігу однакових приголосних на межі морфем. Наприклад:

* розсада (подвоєння “с” на межі кореня і суфікса)
* осінній (подвоєння “н” на межі кореня і суфікса)
* віддати (подвоєння “д” на межі префікса і кореня)

Правопис префіксів і суфіксів

Орфограмою може бути також написання префіксів і суфіксів. Деякі префікси і суфікси завжди пишуться однаково, а деякі можуть мати різне написання залежно від кореня слова. Наприклад:

* префікс без-: безладдя, безвідповідальний, бездіяльність
* суфікс -ник: виховник, викладач, учитель
* суфікс -чук: козак, рибалка, хлопчук

Інші приклади орфограм

Крім перелічених вище, орфограмами також можуть бути:

* Написання складних слів (напр., південно-східний, чорнобривці)
* Правопис іноземних слів (напр., парасоль, комп’ютер)
* Уживання апострофа (напр., з’їхати, м’ята)
* Написання м’якого знака (напр., мазь, ніч)

Запитання 1: Що таке орфограма?

Відповідь: Орфограма – це одиниця написання, що виражається певним графічним знаком чи їх поєднанням. Вона є найменшою одиницею правопису, яка визначає написання слів. Наприклад, у слові "дім" орфограмою є буква "і", оскільки вона позначає звук [і] і визначає написання слова.

Запитання 2: Які бувають типи орфограм?

Відповідь: Виділяють такі типи орфограм:

• буквена (вибір певної літери, наприклад, "я" чи "а" в слові "яблуко");
• орфографічна (вибір написання слова в цілому, наприклад, "вчителька" чи "учителька");
• пунктуаційна (визначення місць постановки розділових знаків);
• графічна (вибір великої чи малої літери, наголосів, апострофів).

Запитання 3: Які методи визначення орфограм?

Відповідь: Для визначення орфограм використовуються такі методи:

• морфологічний (визначають орфограму за морфологічною структурою слова, наприклад, "учителька" пишеться з "и", бо це слово є жіночого роду);
• фонетичний (визначають орфограму за вимовою слова, наприклад, "ліс" пишеться з "і", бо вимовляється [ліс]);
• історичний (визначають орфограму з урахуванням історичного розвитку слова, наприклад, "капітан" пишеться з "а", бо походить від італійського слова "capitane");
• традиційний (визначають орфограму за усталеною традицією, наприклад, "природа" пишеться з "при").

Запитання 4: Наведіть приклади орфограм.

Відповідь: Прикладами орфограм є:

• буквена орфограма: "їж" (вибір літери "ї" після шиплячих);
• орфографічна орфограма: "вчителька" (вибір написання "вчителька" з буквою "и");
• пунктуаційна орфограма: кома перед сполучником "і" в складносурядному реченні;
• графічна орфограма: апостроф у слові "зв'язок".

Запитання 5: Яке значення мають орфограми для мови?

Відповідь: Орфограми відіграють важливу роль у мові, оскільки вони:

• забезпечують єдине і стабільне написання слів;
• дозволяють відрізняти слова з однаковим звучанням, але різним значенням (наприклад, "боротися" і "борошно");
• полегшують читання, розуміння і засвоєння мови;
• зберігають і передають мовні традиції та культуру.